Мої мандрівки

В хаті поселилась чергова жаба, і мандрує другий день поспіль невідомими ходами . Зробила жабі приємне — винесла на вулицю. Наступного вечора вона матеріалізувалась знову. Довелось влаштовувати повторний тур,  вже з парадного ходу. На третій вечір жаби не було, зате її примара ввижалась мені повсюди.

Хто тут старший, в цій хаті? Я чи жаба? Я довше тут живу, і попрошу територію звільнити. Якщо комірне не платите.

Шпаки починають кожен ранок з групової наради на шовковиці, а я  вітаю їх гучними оплексами. Іноді допомагає.

Зайця в цьому місяці не зустріла. Зустріла мандруючих в пошуках суниць на грунтовій дорозі Лисогірка-Кожухів. Казали ,що місцеві. На пароль «там, де вишка» — не відгукнулись. «Яка вишка ?». Значить, чужі. Про суничники під Педосами вирішила промовчати. Хай шукають свої галявини десь, де грушки.

А я не знаю, де грушки. Я знаю, де вишка !

Горіх однією гілкою похилився на стару хату. Дід Михальо сказав зрізати. Ніна прийшла через два дні і теж сказала — зрізати. Вони що, досі цього горіха не бачили ? Я горіх попросила — на хату не падати.

Налетіла шура-бура, чемний горіх впав акуратно біля хати. Економимо на обрізальниках дерев.

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

  

  

  

*