Що дивитись у Немирові?

Та спочатку про Немирів.

В Немирів ми рушили вкупі з естонським професором Олавом, аби показати йому справжні українські пам"ятні старожитності. Поки виїхали з Вінниці, поки зловили по дорозі Софійку, яка застрягла в пробці, словом туди-сюди, в Немирів добрались вже на початку п"ятої години. Ми їхали на вали, але проїхати Немирів і не зайти в парк — це непростимий вчинок.

Окрім бузку, в парку можна подивитись — дерево гінго дводольне (порода така, що вижила навіть після атомного бомбардування в Японії), дерево кохання (сплетені гілки нещасного дерева у формі серця, творіння садівника Щербатової. Дерево нещасне, бо туристи над ним постійно глумляться, пишуть, ріжуть і пляшки від шампанського чіпляють. Повбивала б !)

 Ще є залишки французьких клумб (тут хтось написав, що клумби в парку гарні. Бачили б ви, які вони були раніше! ), прекрасні верби над ставками, кілька радянських "дєушек з вєсламі" та оленів з  рогами (роги іноді ламають, але зараз почали відновлювати. Гроші з"явились) . В центрі ансамблю, біля самого палацу — дитячий майданчик "Рошен", я розумію, більше в Немирові місця не знайшлось. Та сама помилка, яку зробили на початку 80-х, коли побудували будинок культури з протилежного боку палацу. Архітектор планував палац Щербатової так, щоб з бічних вікон було видно крайчик поля. Тепер там пам"ятка радянської архітектури, бо кому треба той  польовий пейзаж?

Палац  

Хто хоче оглянути палац — попереджаю, він працює у робочі дні до 16 години. Ми в цьому переконались. Двері були замкнені, але ж ми так просто не здаємось. Пішли шукати чорний хід, туди-сюди стукались, врешті відшукали знервовану прибиральницю, яка одразу гвалт підняла : "Приходьте завтра, пустити немаю права, екскурсії платні, без дозволу головного лікаря.. і т.д.". На щастя, з нею був більш-менш спокійний сторож чи охоронець. Молодий такий чоловік, якому ми пояснили, що тут проїздом і хотіли б оглянути картини, а з нами естонський професор, і завтра ми прийти ніяк не зможемо. Хлопець був патріотом Немирова, тому подзвонив своєму керівництву і нас пустили в середину. Для мандрівників розповідаю про свій досвід: в палаці зараз лікувальний корпус санаторію (подумайтє, какая связь?). Тому в буден день сміливо заходьте, наче ви курортники і дивіться на картини. Але не переборщіть. Бо інші курортники не зрозуміють вашого ентузіазму. Ви що, сюди картини дивитись прийшли, — мене якось запитали. Я чесно відповіла "так".

Звідки картини? Колекція сучасна. Щороку взимку в санаторії проводять пленери для художників, і частина картин залишається у санаторії. Свого часу я не купила книжку з репродукціями і тепер жалію, бо коли ще її знайду. А там є речі унікальні, наприклад скіфські вали при місячному сяйві. Малював їх художник взимку, спеціально ходив на вали при повному місяці. Невдовзі після цих пленерів він помер, а картини — дійсно шедевральні. На жаль, ми цю картину проминули, охоронець обіцяв показати її на зворотньому шляху, але прибиральниця там вже помила і знову гвалт: "подякуйте, що вас взагалі пустили". Вона так і сказала, " подякуйте, що вас взагалі пустили". 

Для любителів історії — в колекції портрети людей, які так чи інакше мали стосунок до Немирова і Немирівщини. Нєкрасов, який тут народився,Марко Вовчок, яка тут жила з чоловіком і   написала свої перші оповідання,  художник Сошенко працював у Немирівській гімназії (це той художник, який у Петербурзі побачив як Шевченко малює у Літньому саду і допоміг йому звільнитись з кріпацтва), письменник Трублаїні, композитор Леонтович.

Я намагаюсь естонцю Олаву пояснити, хто такий Леонтович .

— Олю, — прошу студентку нашого педагогічного, — наспівай щедрівку.

— Джингл белс, джингл белс,- з готовністю починає Оля.

— Тьху, Олю, "Щедрик"!

Олав знає "Щедрика", але він не знав, що це український композитор написав. Софійка теж не знала, думала, що це англійська пісенька ?! Лишенько, що у нас з освітою молодді коїться?

 

1 comment to Що дивитись у Немирові?

  • a.betka

    Ну все. Тепер хочу на скіфські вали =) На минулому тижні дізналася з
    Покатушок про Київ в мініатюрі, їздила туди з подружками, коли поверталися додому, знайшла котів до своєї котячої колекції. Взагалі помітила, що коли їдеш кудись, обов’язково має трапитися щось, про що тобі не розповідали. От вже цікаво — якщо вирушу до Немирова — що мені трапиться? 🙂