Автобусна зупинка в Кожухові

Ця зупинка офрмлена кілька років тому. Це не радянська мозаїка, а звичайні малюнки на стінах. Автор, як мені розповіли місцеві продавщиці, за сумісництвом власник  магазину. Звідки в нього  любов до малювання — не змогла випитати, але приємно, погодьтесь, коли "праця у творчість перейшла".

Ліс і річка 

Скільки не придивлялась до пейзажів — не впізнала ні річки, ні дерев. Схоже, це не малюнок з натури, а так, уявний український пейзаж.

 Мені хотілося б у наших селах і містах більше зустрічати таких пейзажів. Маю на увазі,  таких от спроб людей прикрасити своє життя власною творчістю. Не обов"язково бути  видатним майстром, достатньо мати час і натхнення для гарних справ!

А фотографувала я зупинку у Великодню неділю, чекаючи маршрутку на Вінницю.  Маршрутка запізнювалась, ще одна потенційна пасажирка нервувала, бо через запізнення маршрутки могла запізнитись в гості. 

В гості їхало чимало людей того дня. Водій маршрутки на честь Великодня зупинявся просто біля кожного стовпа, де кому треба було. Святково вбрані жінки , чоловіки і діти виходили і заходили до салону. Панував весняний піднесений настрій. Якийсь пасажир жартома вмовляв дівчину на передньому сидінні "заміж у Багринівці", а вона, теж жартома, відгукувалась: "Та за що ви мене так не любите?" …

Чергова пара гостьових гукала :"Станьте нам на горбку !" "Не на горбку, а біля хреста, скільки вас вчити,"- поправляв водій.

Я звернула увагу, що майже повсюдно на краю сіл стоять хрести. Хтось взявся за відновлення старого звичаю? Такий хрест  стояв у нашому селі в центрі, на вигоні, на місці, де дівчата на Великдень водили хороводи і співали веснянки. завжди на ньому висів рушник, і хтось  з навколишніх хазяйок міняв рушники на свята. 

Як би мені хотілося, щоб кожен день був таким, як та Великодня неділя! Щоб співвітчизники мої мали гарний настрій і ставились один до одного доброзичливо! Щоб жартували незлобиво, а допомагали — щиро!  А сонце нехай ясно світить і буде гарна погода,  а коли треба — рясний дощ!

Воскресла Україна! 

3 комментария Автобусна зупинка в Кожухові

  • a.betka

    Завше підіймається настрій від таких заміток 🙂 Дійсно гарно було б повідроджувати народні звичаї. А ще краще — повідроджувати захаращені майже покинуті села. От чого не розумію, так це чому наша влада допускає таку недбалість. З такими родючими землями, як у нас, що майже всю Росію при совєтах годували, так занапастити..

  • richka

    Як що є бажаючі взяти участь у відродженні забутих сіл: у нас продається хата. Дуже навіть недорого, майже символічно. Бо навколо — поля незасіяні, зайці бігають, дикі кози стрибають. Повний заповідник.:) Потрібні люди, які серйозно планують жити, або серйозно дачу хотіли б мати. Село — біля міста-курорта Хмільника.
    А щодо влади — вона закінчує робити те,що почала попередня. Ніяк не зупиняться. Тут ми самі маємо зупинитись 9ми, це небайдужі громадяни). Хочемо, щоб села відроджувались: треба туди їздити, жити там, от вони і відродяться.:)

  • ирир

    Спільнота присвячена автобусним зупинкам community.livejournal.com/zupynka/