мандрівки світом реальним і нереальним
Блог > Коментарі до замітки

Мої нові мандри

В середу відвідала шановане мною польське консульство. І так виходить, що через три дні буду в Кракові. Традиційно, хотіла не в Польщу, а в село. Хотіння не в Польщу явно відбилось на моєму обличчі, настільки явно, що працівниця консульства довго допитувалась, чому я так пізно по візу звернулась. У мене ж запрошення від 30 квітня ?! ( не можу зрозуміти, яке й до того діло? чи я мала 1 - 9 травня в консульстві з"явитись? чи справляю враження людини з настільки вільним графіком, що в будь-який день можу все покинути і на Київ , у консульство, візу відкривати)

Але найбільшим  (треба вжити дипломатичний вираз ) сюрпризом від того консульства була майже повна відсутність черг. Я приїхала десь перед дев"ятою, а о десятій ранку вже вийшла на свободу. Згадую вересень минулого року, я під консульством вже о 5 ранку, а змогла зайти десь пів на одинадцяту, за мною - числений натовп, всі прагнуть у Європу. До речі, кажуть у Львові  і зараз таку ж ситуація, до 500 людей в черзі. Спробуй, дочекайся.  А в Києві - тихо, мирно і спокійно.

Звичайно, спалахи на сонці і тут себе проявили. Це ж треба було додуматись, взяти з собою манікюрні ножиці! Довелось їх залишити в охоронця при вході.  Сподіваюсь, це мені не зарахують як спробу теракту, і візу все ж дадуть. А якщо ні, - вперед, у найріднішу з земель, капусту поливати.

 

субота, 16.05.2009, richka
TrackBack
TrackBack URL замітки:
Пользовательского поиска
Текст

Я на Блогдозері